вгору

оперативний блогер

30.11.14

2 рік

Пройшов другий рік, як я працюю безробітним оператором, пр менеджером, смм спеціалістом і режисером монтажу.
Всю ту брудну роботу роблю сам, не вмію з людьми співпрацювати, в більшості випадків, а також спілкуватись.
Сам собі директор, поки все влаштовує.
Мінус, що з часом біда і пожирає його дуже багато. Реально працюю 16 годин на день, 5-9 на сон. Тупо вихідних за 2 роки ще не було. Просто немаю достатньо великого бажання відпочивати, мабуть трудоголік.
Хотів зробити візу, пішов в посольство, то що польське. Дали зрозуміти, що я гівно, яке, як виявляється хоче звалити з України, заставили принести аналізи сечі і калу.
Моя гордість поки мене поборола. Краще проплачу надійній людині пару сотень баксів ніж буду в гамно опускатись.
За людей - українців за кордоном не вважають, ми щось на рівніі гавно унітазо мийок і шльондр.
Ріст поки є, але пробирає депресія, що може все зав'янути, а запасного варіанту по роботі я ще не зробив, ентузіазму голодного бідного студента, який реєстрував вручну 100 gmail ів, щоб піарити проект вже вивітрився. Тупо важко щось нове починати і думати оригінально.
Проблем дофіга, часом можна посивіти, а я дуже емоційний і сильно все сприймаю, яйця ще і сталевого характеру нема. Дівчинка в натурі.
Борюсь сам з собою, потрохи, яким би я тупим не був, але я задрот і з часом досягаю на лонг рані і більш талановитих конкурентів тупо перевершую.

Немає коментарів:

Дописати коментар