вгору

оперативний блогер

14.08.11

Львів - Київ - Одеса - Львів

На місці - були поїзди. Все це відбувалося в плацкартних вагонах. Спав я ночі в поїздах, а вдень ходив по відповідних містах...
В поїзді спати дуже класно, але не першу ніч. В цю ніч скрипіння колії і коливання вагончика турбує.
Найприємніше в поїзді спати. Дуже класні і тверді полиці - ліжка, на яких мені зручніше спати ніж вдома на радянському дивані з пружинами. Стелити постіль а потім збирати ще більша радість, вся суть в тому, що не треба брати брудний матрац і одягати ту смердючу подушку, які весь час з'їжджатимуть. Просто зверху полиці простелити постіль і їхати. Збирається постіль після такого способу за кілька секунд.
Ще одне вдосконалення, яке також дозволить зекономити кілька гривень на чай, брати з собою кілька пакетиків дорогого улюбленого чаю в поїздку. В провідника береться горнятко і кип'яток на халяву.

Приїхав я до Києва так собі, поїзд спізнився на 1 годину. Почав ходити всякими вуличками. Київ настільки великий і сусідній тротуар настільки далеко, що аж починається ностальгія для мого львівського ока.
Час поглинається всюди... Світлофори, які перемикаються з періодом більшим 1 хвилини також зло. За цю хвилину трошки треба було стримувати себе, а то про себе я говорив нехороші слова. Ще час поглинає пересування тіла по київському метрополітені. Ввійти в метро 2 хв, яке є дуже глибоко, спуститися +2 хв, сісти в вагон 0-3 хв, це 5-10 хвилин тільки пішло на те, щоб сісти в вагон, інші 5-10 піде на те, щоб піднятися, а ще ж їхати 10-20 хвилин... Одним словом, за цей час я можу у Львові з Сихова прибігти в центр Львова.
Вперше в житті мене обшуковував поліцейський. З його зовнішнього вигляду, можу сказати, що він тупак, інтелектом недорозвинений. Типу я бомбер терорист. Ціль поїздки, а також аналогічні брєдопитання. Ржу з діалогу, чого ж я нервуюся, адже нервами я збільшую підозру на те, що я якусь фігню переношу. Типу мене щодня на кожному кроці обшукують. Його проблема в тому, що я найпідозрілішу річ, яку мав з собою кусок вати. Думаю причина - стереотип в людей, щодо коротко стрижених хлопців.
В Києві на мене дивилися всі, щось трошки забагато. Може того, що я так виглядав. В метро прикольно, поки їдеш, ті, що їдуть вниз дивляться на тих, що їдуть вверх. Також більшість людей, намагається втекти від оточення, читає в метро. Не дуже здорово для очей.
Де не підходив, під Верховну Раду, Будинок Уряду, хлопці охоронці або виганяли мене, або просили забиратися швидше. Чи то така в нашої влади боязнь народу чи параноя, не зрозуміло. Але тенденція не дуже приємна.
Не сподобалося в Києві перенасичення всякого дешевого непотребу, бомжів, бомжів в переходах.
Підземні переходи перетворюють вулиці, наприклад Хрещатик, в інший світ. Є тротуари площі, де ходять люди, а є дороги, де їдуть машини.
Пішохідний рух в центрі Києва після 8 починає зростати. Можна побачити купу відомих і популярних людей і не тільки України. Разом з ними, з'являється дуже багато придурків. Стільки явних повій, підарасів і взагалі незрозумілих дибілів, за один вечір я ще в житті не бачив.
Зле, що важко знайти продуктові магазини в центрі Києва, що там їсти є маса закладів харчування, але дешево поїсти навряд вийде.
За день натер і забив ноги, ледве ходив.
Зібрався я на поїзд і поїхав до Одеси.
Одеса.
Приємно було нарешті виспатися, сама дорога пройшла швидко і не помітно. Вийшов з поїзда, вийшов з вокзалу, пішов направо, до моря. До нього пройшов відносно швидко, від вокзалу воно не далеко. Попросив людей подивитися за речима, покупався в морі, розслабився. Вода, досить чиста, одеський пляж також досить чистий, очікував гіршого для міського пляжу. Після цього зібрав все барахло і пішов гуляти містом, спочатку до їхнього Оперного театру., потім ходив по Дерибасівській, потім Шукав Wi-Fi. Якщо в Києві, на кожному кроці, можна знайти вільну точку, то тут на кожному кроці точки захищені паролями.
Щодо планування самого центру міста, воно є прямокутне, вулиці всі перпендикулярно перетинаються, на кожному перехресті є розмітка, до за вулиці.
Одеський транспорт теж цікавий. Тож трамвай там є з ширшими, ніж львівський, коліями. В трамваях ходять кондукторки і проїзд коштує 1.25 грн. В маршрутках ще цікавіше, там платити треба, коли виходиш 2.5 грн.
Але в Одесі дуже гарно в центрі, можна купити все, чого душа бажає, купа магазинів в яких продають все, що треба, а асортимент величезний.
Ще цікавіше з розміткою поверхів, в одному супермаркеті, перший по моєму був верхнім, а найбільший нижнім.
Дуже сподобалося, що майже в центрі міста є класний турнік. У Львові з цим важче. Для дітей також є сила силенна місць, де можна їх вигулювати, розважати.
Проблема, що пропки вдень просто жахливі, швидше дійти пішки ніж транспортом.
Щодо життя, особисто я б краще жив в Одесі, а не в Києві, чогось враження від неї залишилися позитивніші.
Ввечері сів на поїзд і приїхав до Львова. Так покатався.

кілька фото з айподо


щось з Тимошенко





5 коментарів:

  1. Фоток нема.

    п.с. теж хочу в Одесу зїздити на пару днів, а то лише проїздом був.

    ВідповістиВидалити
  2. прикольно)
    тільки я не можу спати без матраса тому що слизьки полки шкіряні і все зїзжає. а у Києві на мене чомусь ніхто не витрищається. може ти забув штани вдягнути?:)

    ВідповістиВидалити
  3. Був в шортах і всі витріщалися, тільки не зрозуміло чому. Може просто я на всіх дивився, а вони на мене.

    ВідповістиВидалити
  4. Мало фоток :( А ми з донькою (8 років) лазимо по Львову, вчора в районі княгині Ольги попали в ліс і вийшли до динамівського комплексу, бачили як лучники тренуються.

    ВідповістиВидалити