вгору

оперативний блогер

17.08.09

Автостоп #1

    Як я й обіцяв, починаю описувати свої враження про міста України. Щоправда трохи раніше ніж збирався. Подорож моя несподівано обірвалася через деякі сімейні обставини, довелося відмовитися від поїздки на море і терміново повернутися до Львова. Тож про Крим ви від мене не почуєте (хоча ви там напевно були, самі все знаєте)!
    З міркувань незаангажованості не буду писати про наші з Максом (так звати мого друга, співмешканця і товариша по автостопу) міста – Покровське і Львів. Занадто вже багато емоцій буде… Взагалі про об’єктивність мова і не йтиме, оскільки в кожному місті ми проводили від сили 2 дні. Тому наголошую: враження поверхневі, інформація необ’єктивна :)



 
   Запоріжжя: місто соціальної реклами і ювелірних магазинів
                                   Soundtrack: United Road

     Виходячи на трасу, що знаходиться в 20 хв. ходи від Покровського, ми були сповнені ентузіазму, страху і бажання скоріше скуштувати автостопу. В меню були страви з легкових і вантажних, червоних і білих, стареньких і нових, блатних і не дуже автомобілів. В колонці «Ціна» у нас жирним шрифтом було написано: «0.00 грн.». Мій товариш першим виставив руку на дорогу і підняв великий палець в знак того, що ми готові зробити наше замовлення. Перші три страви промчали повз нас. А четверта, під назвою «Сірий мікроавтобус Peugeot», призначалася саме нам…
    Бус зупинився поруч з нами і Макс трохи тремтячим голосом спитав, чи не могли б нас підкинути до Запоріжжя. Якби це не було дивно, але початок виявився більш ніж крутим. Цей дядько справді прямував до Запоріжжя, погодився нас підкинути та ще й грошей не попросив. В результаті через 1,5-2 години ми уже були в славному козацькому місті. Настрій був ніби ми щойно не на мікроавтобусі каталися, а на Porsche Carrera 911.
    Запоріжжя нас зустріло цілою купою веселих написів на стінах, бігбордах, асфальті та вітринах. Як виявилося, місто просто кишить соц. рекламою. Напис «Твори добро… Переведи бабушку!» на малюнку з бабусею і суперменом за її спиною в вітрині магазину спортивного одягу просто вбив наповал. Трохи посміявшись, почали уважніше придивлятися до такого роду реклами. Далі було ще крутіше:

«Христос воскрес! А ты?» - на тротуарі;
«Хватит бухать!» - на стіні;
«Батьки! Водії! Увага! У дітей канікули!» - на плакаті зі злобною дівчинкою на велосипеді.

   Далі в тому ж стилі. Приємно було побачити велику кількість графіті на підтримку української мови, культури, відновлення пам’яток, Запорізької Січі. Крім того досить таки багато магазинів, (в тому числі і ювелірних, яких, як мені здалося, тут ціла купа), мають в своїй назві слово «Січ», що свідчить про те, що люди справді пишаються своєю історією (хоч це також може означати і те, що в них замало фантазії, щоб назвати свої заклади якось оригінальніше. Хочеться вірити в перше…) 
Архітектура в Запоріжжі не вразила. Порепані радянські будівлі. Стандартні парки, що не надто часто прибираються. Пам’ятники у звичному стилі… Хоча знайшлася все-таки така споруда, що справді змогла захопити дух своєю величністю. Гідроелектростанція виглядала справді як витвір мистецтва, ніби велетенський робот, що живиться водою з Дніпра. 
    Було б м’яко кажучи тупо бути в Запоріжжі і не побачити Хортиці. У моїй уяві цей острів мав невелику площу, був осередком виключно козацтва і його компактно розміщених будівель, музеїв і пам’ятників. Як виявилося він досить таки велетенський і крім вище описаного там є ще залізнична станція, кілька діючих і ще кілька недобудованих мостів, і навіть декілька десятків житлових будинків. Ми пройшли по острову близько 5 км і змогли побувати лише в музеї козацької слави, де була непогана збірка предметів козацького побуту та зброї.
    Зрештою, ще до того як побувати в інших містах, я впевнено викреслив Запоріжжя зі списку найкращих міст України та дав перше місце в номінації «Кумедність соціальної реклами і повага до минувшини». 

     З «Мобільного щоденника мандрівника»:
   Porepana radjans6ka arhitektyra, veluchna gidroeletrostancija, kymedni sloganu, kypa social6noji reklamu, gordist6 za kozachchuny, povaga do istoriji, klasnuj myzej, garna pruroda, Hortucja. “Mu nash, mu novuj most postrojim”, “Radijte, vu na hortuci”, “Tvori dobro… Perevedi babyshky!”, “Hristos voskres! A tu?”, “Shchastja ne v shvudkosti”, “Hvatit byhat6!”, Pizza “Petrovich”, nazva reklamnogo agenstva “Zenit-elektronik”, “Bat6ku! Vodiji! Yvaga! Y ditej kanikylu!”.




1 коментар:

  1. Тільки сам повернувся із Запоріжжя. Там треба побувати вночі, більше вражень:)) Звідти пару цитат.

    Друг: "В тебе довге волосся і бандана, зараз заскочимо на секунду в перукарню, потім можна в місто з"являтись".

    Водій маршрутки:"Нікому не тре білети? Бо я викидаю" - і викидає прямо посеред автостанції.

    Мама донечці, що сідає в маршрутку: "Садись, доченька, пока панки не пришли и тебя не выкинули."

    ВідповістиВидалити