вгору

оперативний блогер

05.08.08

Вижити

Важко просто померти, рівень життя, звісно, дуже зріс в порівнянні з тим, що був років 100 тому. Тепер вже нічого нетреба іноді і робити, за гроші можна мати все. Але, якщо так подумати і проексперементувати, то можна уявити собі таку, дуже навіть і непогану ситуацію. Ось наприклад, тобі дають їжі рівно на 1н рік. Крім того, ще землі, десь площею з гектара 2-5 десь серед прекрасних Українських степів... припустимо. Отож, є їжа і поле. Звісно, ще є ліс десь, можливо навіть і недуже далеко. Так, ще дали нам корову. Отож, давайте візьмемо, що це поле десь біля лісу. Що ще, ще дали нам досить непогану і гостру сокиру, ніж, гострильний камінь і сапу, окуляри Є. Думаю, що, якщо не рахувати того, що корова коштує десь зо 3к грн, незнаю а мо і теля, тож ми вклалися в район 1 тисячі гривень.
Так от, для початку треба буде нам почати з найпростішого, нам треба зробити якийсь, дуже примітивний, але якийсь дах над головою. Потім треба буде знайти якесь джерело, для води, адже через рік закінчиться. Третє, то їжа, щоб через рік знову була. Так, по-моєму, сходу 99% народу з такими умовами просто б повмирало. Але, можна вижити. Проблема в тому, що треба вижити самому. Отож (мій варіант розвитку):
Першого дня пішов собі в ліс, спробував підшукати собі якогось найпримітивнішого даху над головою. Взяв сокирку, нарубав собі гіляк, можливо і трапиться якесь непогане дерево, втешті, на нього накидав цього гілля, постаравшись зробити так, щоб коди дощило вода трішки стікала всторони і не намочила речі, які бояться води. Я, чесно кажучи собі важко уявляю таку ситуацію, просто з чого почати, як собі хочаб якусь домівку склепати, до того ж, якщо ти сам... Отож, припустимо, що за місяць, нарешті, щось прийшло в голову і якийсь більш-менш навіс, щось над головою вже було. Так...
Далі, треба думати на рахунок їжі. Для початку, треба буде пересапати поле. ОЙОЙОЙ. Але ж там маса трави... Треба щось накшталт коси. Отож, взяли ніж і жнемо... Далі, обробивши більш-менш, засіюємо наше поле чимось, якимось зерном, картоплею, кукурудзою, потрошки всього, все, що маємо... Отож з таким щастям і другий місяць пройшов. Далі, треба думати на рахунок води, адже треба щось пити, помити щось і взагалі... О придумав тюнінг да піддашшя і зробив стік в бочку, в якій була їжа, яку я вже з'їв. Вода назбирувалася потрохи, але цього недостатньо. Є два варіанти. Або шукати джерело, або копати криницю. Криницю викопати мені до старості невдасться. Отож шукаю джерело, думаю, що б знайшов. Ой, погано, погано те, що, окрім того, зі всім настільки складно, що просто неможливо. Отож через деякий час виросли ті речі, що я насадив і все прийшлося збирати.
Отож, багато речей не було враховано, думаю, що я б не вижив. Вижив би, якщо б я був не сам, ще з кимось, самому вижити посеред поля без нічого, без усіляких фруктових дерев, без риби, ПРОСТО неможливо. Ось, візьмемо твори різних авторів про виживання. У більшості тих, де люди на островах безлюдних, люди мають рибу, всілякі банани, тропічні фрукти. А ось такий варіант, просто земля, ліс, маєш руки і виживи. Думаю, той, хто б вижив є дуже сильною людиною. Такої ситуації тепер вже небуде.

Немає коментарів:

Дописати коментар